Пролактин відіграє ключову роль в організмі людини. Хоча його основна функція полягає в стимулюванні молочних залоз до виробництва молока, він впливає на багато інших процесів, включаючи обмін речовин і гормональний баланс.
Дослідження вказують на потенційний зв'язок між надмірним рівнем пролактину (гіперпролактинемією) і збільшенням ваги. Чи може високий рівень цього гормону справді призвести до збільшення ваги? Перевірте!
Що таке пролактин і яка його роль в організмі?
Пролактин є білковим гормоном, що виробляється головним чином лактотропними клітинами передньої частки гіпофіза. Хоча основною функцією пролактину є стимуляція молочних залоз (вироблення молока під час вагітності та лактації), він також відіграє важливу роль у регуляції функції яєчників і яєчок. Надлишок пролактину також може пригнічувати секрецію інших важливих гормонів.
Концентрація пролактину в організмі коливається щодня - найбільша вона вночі під час сну і найменша вдень. Його рівень також підвищується у відповідь на різні подразники, такі як стрес, гіпоглікемія, фізичні вправи або стимуляція сосків. Тривале куріння тютюну з високим вмістом нікотину також може трохи збільшити секрецію цього гормону.
Гіперпролактинемія: причини і симптоми
Гіперпролактинемія - це стан підвищеного рівня пролактину в крові. Найбільш частою причиною порушення є виникнення аденоми гіпофіза, яка виділяє надлишок цього гормону. Інші фактори, які можуть призвести до гіперпролактинемії, включають захворювання гіпоталамуса, травми голови, дисфункцію щитовидної залози, ниркову або печінкову недостатність, а також стимулюючі ефекти інших гормонів (наприклад, естрогену, ТТГ).
Симптоми гіперпролактинемії відрізняються в залежності від статі. У жінок вони можуть включати: порушення менструального циклу, безпліддя, надмірне вироблення молока молочними залозами, акне, гірсутизм і зниження щільності кісткової тканини. Типовими симптомами у чоловіків є: зниження лібідо, зменшення об’єму еякуляту, гінекомастія та галакторея. Незалежно від статі гіперпролактинемія може викликати головний біль, порушення зору, емоційну нестабільність, депресію та втому.
Вплив гіперпролактинемії на масу тіла
Високий пролактин і збільшення ваги - чи є між ними кореляція? Так, численні наукові дослідження показують, що підвищення рівня цього гормону сприяє набору ваги. Є кілька факторів, через які гіперпролактинемія може призвести до ожиріння:
- Надлишок пролактину може негативно позначитися на обміні речовин, уповільнюючи швидкість метаболізму. Це, в свою чергу, сприяє накопиченню жирової тканини.
- Гіперпролактинемія може спричинити зниження толерантності до глюкози та підвищення рівня інсуліну натще, незалежно від індексу маси тіла (ІМТ). Це призводить до резистентності до інсуліну, що сприяє накопиченню жиру.
- Пролактин відноситься до групи гормонів стресу. Його надлишок може сприяти частішим перекусам і компенсаційному прийому їжі для задоволення емоцій, що, в свою чергу, призводить до надмірної калорійності.
- Гіперпролактинемія часто виникає разом з іншими гормональними порушеннями, такими як зниження рівня естрогену. Це також може сприяти накопиченню жирової тканини.
Дослідження показують, що високий рівень пролактину пов’язаний не тільки із загальним збільшенням ваги, але й із схильністю до накопичення жиру в області живота, що підвищує ризик абдомінального ожиріння. Це особливо несприятливо, тому що абдомінальний жир більше пов’язаний з розвитком метаболічних і серцево-судинних захворювань.
Вплив гіперпролактинемії на апетит і харчові уподобання
Як гормон стресу пролактин здатний впливати на харчову поведінку. Його надлишок може викликати підвищений апетит, особливо до їжі з високим вмістом цукру і жиру. Люди з гіперпролактинемією часто тягнуться до висококалорійних перекусів для поліпшення самопочуття, що в поєднанні з іншими гормональними порушеннями може призвести до значного збільшення ваги.
Дослідження показують, що високий рівень пролактину також може безпосередньо впливати на орексигенно-анорексигенну систему, відповідальну за регуляцію апетиту. Цей гормон здатний стимулювати центри голоду в мозку, що призводить до підвищеного споживання їжі (гіперфагії) і, як наслідок, до ожиріння.