DJI подала позов проти Міністерства оборони США (DoD) до суду Вашингтона. DJI, найбільший у світі комерційний виробник безпілотних літальних апаратів, широко відомих як дрони, звинувачує Пентагон у руйнуванні свого бізнесу.
Суть справи полягає в тому, що Пентагон включив DJI в список компаній, які співпрацюють зі збройними силами КНР. Це означає, що він піддається низці правових і технологічних обмежень. Американські компанії (і всі інші, які не хочуть наражатися на подібні обмеження) повинні обмежити співпрацю з нею, особливо потік технічних рішень.
DJI – повна назва Shenzhen DJI Innovation Technology Co. – стверджує, що Департамент безпідставно включив його до списку. У ньому наголошується, що він не належить і не контролюється Народно-визвольною армією. Включення до зазначеного списку мало відчутно і болісно вплинути на його доходи та становище.
Компанія стверджує, що визначення Пентагону вже коштувало їй скасування контрактів і втрати потенційних нових контрактів. Це також означає неможливість подати заявку на федеральні контракти США (як ми знаємо, дуже щедрі) і стигматизацію ринку як «загрозу безпеці».
Підсумок – через те, що назвали «незаконним і неправильним рішенням», компанія зазнає збитків. І він домагається судового рішення про її усунення.
Пентагон бачить війну
Пентагон, природно, бачить це питання зовсім інакше. За словами американських чиновників, великий (особливо найбільший у світі) виробник такого чутливого обладнання, як дрони, не може працювати без більш-менш прихованої підтримки влади в Пекіні.
Таким чином, він також повинен так чи інакше з ними співпрацювати. Усі електронні системи безпілотників виробництва DJI вважаються сприйнятливими до проникнення китайцями (якщо вони не контролюються безпосередньо). І як таке – становить життєву загрозу.
Той факт, що DJI виробляє дрони переважно для цивільного ринку, жодним чином не зменшує цю загрозу. Безпілотні літальні апарати є найбільш критичним прикладом «товарів подвійного призначення», які тільки можна собі уявити.
Це доведено військовою практикою. У ході нинішніх бойових дій в Україні обидві сторони використовують китайські безпілотники (не тільки DJI, а й AVIC та інші). Те, що компанія теоретично забороняє таке використання і навіть встановлює заводські замки, нікому не перешкода.
Повсякденна практика включає обхід і прорив цих блокувань, а також модернізацію безпілотників іншими способами (головним чином, зробивши їх стійкими до ворожого втручання, захистивши комунікації та адаптувавши їх для носіння зброї).
Погляд на безпеку (з камери дрона)
Політики також бачать проблему так само, як і Пентагон. У рідкісному випадку двопартійної угоди Палата представників США на початку вересня проголосувала за законодавчу заборону на експлуатацію нових дронів DJI у повітряному просторі США.
Обґрунтуванням, як і у випадку дій Міноборони, є критична загроза національній безпеці. Тобто, кажучи менш евфемістично, існує значна (або навіть межує з певною) загроза шпигунства з боку Китаю через всюдисущі літальні апарати.
І хоча цей законопроект ще має бути ухвалений Сенатом, а сама заборона не поширюватиметься на дрони, які вже були придбані, це все одно підірве бізнес-аспект діяльності DJI у США. Це не єдина юридична перешкода, з якою стикається компанія.
Буквально кілька днів тому компанія повідомила, що офіцери митної та прикордонної служби США (CBP) почали зупиняти поставки її дронів на кордоні. Посилалися на... Закон про протидію примусовій праці уйгурів. Компанія планує мати заводи в Сіньцзяні, де проживає ця етнічна група, яка переслідується в Китаї.
